Прибіг до коменданта фортеці Генріха прапорщик:

-         У гарнізоні надзвичайна подія! З розташування зникло троє солдатів

пікінерського полку!

        Оголосив комендант наказ розшукати втікачів. Затримали їх при спробі перебратися через Дніпро. І раптом – новий удар: з гарнізону Фортеці втекло більше десятків пікінерів. Подумав комендант: «Як же вони втікають?». Перевірено було кожен клаптик Фортеці, кожну шпарку. Через браму – виключено, вали теж пильно охороняються, та й з них не зіскочити, розіб'єшся. Випив комендант пляшку міцного рому і заснув мертвим сном. На ранок наказав сідлати коня і поїхав до інженера-полковника Менцеліуса, німця, який будував Фортецю. Той і розповів йому таємницю фортеці, яку зберігали тільки коменданти: будуючи Фортецю, комендант зрозумів, що може виникнути потреба у постачанні провіанту  або непомітному проникненні до Фортеці великого війська. В одному із складів Менцеліус збудував непомітні дверцята, які вели до підземного ходу. Він був вузький, але викладений цеглою, щоб не завалився, ретельно замаскований, а закінчувався на скелястому березі Сугоклеї. Ззовні отвір був ретельно замаскований кущами. Усіх робітників та солдат, що брали участь у будівництві, розстріляли, а про існування тунелю знав лише комендант. Він передав ключі від підземного ходу своєму наступнику.

        Одного разу підступили татари великим військом до Фортеці. Злякався комендант, генерал Ісаков. Через підземний вхід випустили розвідника, щоб біг за допомогою. Татарів тьма, а гарнізону всього 3000 – 5000. Комендант трусився… нарешті з-за інгулу прийшла допомога, відігнали татарів. Ті помстилися, спалили Аджамку, Лелеківку, Цибулеве, інші села, забрали в полон три тисячі людей, щоб продати в рабство.

        А комендант ключі загубив у тому ході. Підібрали їх солдати і втекли у ліс. Потім почали доповідати коменданту, що група «гайдамак» вночі грабує місцевих поміщиків-сербів, росіян, поляків. Втікачі скористалися підземним ходом та схемою, яка була викарбувана на ключі. Ховалися дезертири у глибокій балці, аж за п'ять верств від Фортеці. Балка була густо вкрита рослинністю, по дну її протікала річка, вкрита очеретом, осокою. Втікачі були надійно сховані: їх стали називати «гайдамаками», або «злодіями». А балку, де вони ховалися, − Злодійською.

            Джерело походження легенди

Фортецю за проектом німецького інженера І. Менцеліуса будували солдати-українці, селяни, кріпаки. На будівництві панувала жорстока муштра, знущання. Українців силою заганяли у пікінери. Колишні вільні люди, козаки не могли змиритися із знущаннями офіцерів, тікали, використовуючи будь-яку можливість.