Записала О. Класова
На місці, де
зараз знаходиться будинок Міської ради міста Кропивницького, колись був
розташований великий Успенський собор.
Почали будувати
його у 1897 році і відкрили у 1902 році. Першим священником був архієпископ Карпо
Павловський, той, що заснував у 1820 році Духовне училище. Собор був дуже
гарний, трьохглавий. На початку XX століття наше місто відвідала хорова капела
Стеценка разом з поетом Павлом Тичиною. Він записав у щоденнику: «Собор у
центрі Єлисаветграда, великий, трьохглавий, гарний та схожий на корабель…»Цей
собор мав великий іконостас, багато ікон. Гроші на нього дала родина Івана
Красноглазова, а пізніше цей собор добудувала його дочка. До 30-х років XX
століття собор простояв, а в потім радянська влада його закрила. Коли німецькі
окупанти покидали місто, вони намагалися підірвати собор, але він встояв. У
1949 році було прийнято рішення збудувати на цьому місці міськвиконком. Собор
підірвали…
Розробила
проект сучасної будівлі група очолювана молодою дівчиною, якій було всього 23
роки, - Лідією Федорівною Крейтор., також з нею працювали архітектори Л.
Сікорський та Л.Дворець. Вони створили
прекрасну споруду у стилі «сталінської класики», використавши образ грецького
храму Парфенон. Легенда пов'язана з цим палацом, полягає в тому, що у 1950-х
роках, коли розбирали храм, у дворі позаду Міської ради були знайдені
«катакомби». Так спочатку думали ті робітники, що розбирали собор. Але
виявилося, що це – старовинний некрополь, тобто цвинтар, на якому в давнину
ховали видатних громадян міста. Так, ця земля, а також сквер навпроти належали
собору. На цьому некрополі були захоронені архієпископи, а також О. Пашутін.
Пізніше їх перепоховали. А люди думали,
що це підземний хід, який веде до Фортеці.
Походження
легенди
Дійсно, на території міськвиконкому стояв Успенський собор, а позаду нього стояв некрополь. З правого боку, де сьогодні сквер «Центральний», земля також належала собору. Тут стояли лавки, магазини, майсерні з церковним начинням, а пізніше тут розташувалися погреби та льодники купця Барського. Тому поверхня грунту сквері набагато вище іншої землі. А під Успенським собором у підземеллі зберігався церковний архів, який зник. Люди думали, що ці катакомби ведуть до Інгулу, і поширювали цю легенду.
