за Е. Ковальською

У старовинному царському палаці, який було закладено в 1847 році архітектором І. Верлоном, було збудовано внутрішню «домову» церкву. Так завжди робили заможні люди, але оскільки це був військовий палац, то церкву назвали на честь захисника військових – святого архістратига Михаїла. На початку XX століття перед революцією її ремонтували,відновлювали. До цього запросили архітектора Якова Васильовича Паученка. В архівах зберігаються старовинні фото, де Яків Паученко стоїть біля іконостасу в цій церкві.

Легенда свідчить, що іконостас, який створив Яків Паученко, був багатоярусний, пишний, складався з чистого золота і неперевершено сяяв. Після революції в одну ніч він зник. Не залишилося нічого. Але відомо, що він дійсно складався із тоненьких пластин, виготовлених з так званого «рідкого» золота. Також ефекту іскристості, золотистості було досягнуто завдяки декільком ярусам ікон, багато прикрашених і подарованих для цієї церкви. Легенда також свідчить, про те, що військові за одну ніч розібрали іконостас і вивезли до Нью-Йорку разом зі штандартами та прапорами юнкерського училища та іконами.